Цистит — принципи лікування
Цистит — принципи лікування
- Загальний опис циститу
- Групи лікарських засобів від циститу
- Використання антибіотиків при циститі
Незважаючи на поширеність проблеми циститу, лікування цього стану пов'язане з певними труднощами. В основному, вони пов'язані з поліетіологічностью цього захворювання, внаслідок чого існує досить мало «універсальних» лікарських засобів від цієї патології. Найбільш яскравим прикладом такої проблеми є обґрунтованість використання антибіотиків — запалення слизової сечового міхура далеко не завжди викликається бактеріальною інфекцією. Тому безконтрольне застосування антибактеріальних засобів при цьому урологічному захворюванні може не тільки не допомогти, а й привести до ряду побічних ефектів. Сьогодні сайт MedAboutMe розгляне основні групи лікарських засобів, що застосовуються при запаленні слизової оболонки сечового міхура.
Загальний опис циститу
Цистит є широко поширеним, особливо серед жінок, запальним захворюванням сечовидільної системи. При цьому стані з різних причин розвивається запалення слизової оболонки сечового міхура, що проявляється характерними симптомами — болями внизу живота, частими позивами до сечовипускання. Іноді можливий розвиток і деяких загальних проявів — високої температури, розбитості, головного болю. Причини того, що ця патологія в основному вражає жінок, полягають в анатомічних особливостях будови жіночої сечостатевої системи, що полегшують проникнення патогенних мікроорганізмів.
Причиною розвитку циститу найчастіше служить екзогенне висхідний (зовнішнє проникнення через уретру) інфікування тканин сечового міхура. Однак можливі й інші шляхи потрапляння хвороботворних агентів — наприклад, метастатична занесення мікроорганізмів з потоком крові або лімфи з інших вогнищ в організмі, при деяких медичних маніпуляціях (наприклад, встановлення катетера). Деякі форми цього захворювання взагалі мають неінфекційну природу — наприклад аутоімунний інтерстиціальний цистит, запалення внаслідок сечокам'яної хвороби, онкологічних захворюваннях. Необхідність точного визначення етіології цього стану полягає в тому, що це безпосередньо впливає на вибір лікарського засобу від циститу.
Якщо засіб від циститу було вибрано невірно або схема лікування порушується, це призводить до досить швидкого переходу гострого запального процесу в хронічний, вилікувати який значно складніше. Факторами до розвитку цього стану виступають вагітність, переохолодження, недотримання правил гігієни, ігнорування наявності в організмі запальних вогнищ (каріозних зубів, тонзиліту та інших). Нерідко за описом анамнезу хворого можна попередньо визначити причину розвитку циститу, але найбільш точну інформацію з приводу етіології захворювання дають загальні аналізи сечі, УЗД органів тазу, іноді можуть застосовуватися і більш спеціалізовані дослідження.
Групи лікарських засобів від циститу
Лікарські засоби, що застосовуються при циститі, відносяться до декількох основних груп. В першу чергу варто відзначити препарати для етіотропного лікування цього захворювання — при його інфекційну природу це антибіотики та протимікробні засоби, в разі аутоімунного процесу використовують імунносупрессори. Також для зменшення вираженості проявів захворювання використовують препарати з групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Болі при циститі мають, як правило, спазмогенну природу, тому для їх полегшення розумно застосовувати спазмолітичні засоби. Дуже широко для терапії цього захворювання застосовують різноманітні лікарські препарати на основі компонентів рослин з комплексною дією.
Так як в основі цього стану лежать запальні процеси в слизовій сечового міхура, протизапальні препарати (головним чином, НПЗЗ) здатні значно послабити прояви недуги. Оскільки принципи розвитку запалення є дуже схожими при різних його причини, протизапальний засіб від циститу може призначатися при будь-якій формі цього захворювання. До найбільш поширених препаратів такого типу відносять ібупрофен, індометацин, кетопрофен. Знизити хворобливість при циститі можуть також спазмолітичні препарати, такі як Але-шпа (дротаверин) — вони усувають спазм гладкої мускулатури сечовивідних шляхів.
Лікарські препарати на основі рослин дуже активно застосовуються в лікуванні циститу різноманітної етіології. До їх складу входять екстракти таких рослин, як хвощ польовий, золототисячник, насіння кропу, розмарин, любисток, журавлина і багато інших. Дія подібних препаратів при циститі комплексне, так як речовини вищевказаних рослин мають протизапальну, антибактеріальну і м'яким сечогінну дію, покращують кровопостачання слизової оболонки сечового міхура. У разі гострого неускладненого циститу інфекційного генезу цілком можливо обмежиться використанням тільки цих препаратів для повного усунення захворювання.
Використання антибіотиків при циститі
Найбільш часто зустрічається цистит інфекційного генезу, що викликається сапрофітної флорою, тому застосування протимікробних засобів при цьому захворюванні часто виправдано. Однак питання їх призначення має вирішуватися тільки фахівцем і на підставі лабораторних даних — результатів загального аналізу сечі, крові, вивчення анамнезу, можливе проведення УЗД. Важливо розуміти, що антибіотики при циститі будуть марні в разі, якщо захворювання має вірусну або неінфекційну природу. До того ж, в залежності від результатів аналізів і перебігу хвороби, може бути розроблена особлива схема прийому протимікробних засобів. Її порушення може привести до переходу циститу в хронічну форму, а також до формування лікарсько-стійкої інфекції.
Потужним і популярним антибіотиком, широко використовується при гострому циститі, в даний час є Монурал, діючою речовиною якого виступає фосфоміцин. У більшості випадків достатньо одноразового прийому цього препарату для повноцінного лікування захворювання. Інші використовувані антибіотики при циститі — норфлоксацин, нитроксолин, Палін — також можуть призначатися при наявності ознак бактеріальної форми патології і гострому її перебігу. Хронічна різновид захворювання вимагає застосування більш сильних і активних протимікробних засобів — Рулид, Невіграмон. В ідеалі, тип використовуваного антибактеріального засобу від циститу повинен бути визначений лише після проведення посіву сечі з вивченням чутливості збудника до різних антибіотиків. Однак лікування гострого циститу повинне проводитися в стислі терміни для запобігання хронізації процесу, тому фахівцями призначають препарати широкого спектра дії.