Інфекційно-алергійний міокардит: причини запалення
Інфекційно-алергічне запалення міокарда
- Симптоми при інфекційно-алергічному міокардиті
- Діагностика та лікування хвороби
- Профілактика розвитку інфекційно-алергічного міокардиту
Інфекційно-алергійний міокардит — це досить поширене серед населення захворювання, яке характеризується розвитком специфічних імунопатологічних реакцій у відповідь на проникнення в організм інфекційної флори. На тлі що відбуваються реакцій відзначається виникнення запальних змін в області міокарда. З клінічної точки зору такий патологічний процес супроводжується порушеннями з боку роботи серця, а також помірно вираженим інтоксикаційним синдромом. У переважній більшості випадків дане запалення протікає в легкій або середньотяжкому варіантах і закінчується повним одужанням пацієнта. Однак іноді цей стан може ускладнюватися серцевою недостатністю, тяжкими аритміями, тромбоемболією і так далі. Всі перераховані патології несуть загрозу для життя хворої людини і можуть закінчитися летальним результатом.
Серед всіх неревматичних міокардитів інфекційно-алергічне запалення зустрічається найбільш часто. Точних відомостей про поширеність даного захворювання немає, так як нерідко воно протікає в латентній або малосимптомной формах. Помічено, що цей патологічний процес найбільш часто діагностується у дітей, а також у людей, що знаходяться в віковому діапазоні від двадцяти до сорока років. Приблизно три відсотки пацієнтів, які перенесли вірусну інфекцію, в подальшому стикаються з таким порушенням. Нерідко дана хвороба поєднується із запальним ураженням та інших серцевих оболонок, а саме ендокарда або перикарда.
Як ми вже сказали, в основі розвитку інфекційно-алергічного міокардиту лежить інфекційна флора, що викликає алергічну реакцію організму. Приблизно у сімдесяти відсотків людей з таким запаленням виявляються хронічні інфекційні осередки. Вони можуть мати різну локалізацію, наприклад, в ротовій порожнині, верхніх дихальних шляхах і так далі. У п'ятдесяти відсотках випадків у пацієнта можна виявити супутні захворювання, які мають алергічну природу, наприклад, кропив'янку. Ще одним важливим фактором є спадкова обтяженість по алергічних патологій, наприклад, по бронхіальній астмі.
В якості основного поштовху до виникнення цієї хвороби виступає перенесена інфекція. Найчастіше в якості збудників виступають різні представники вірусної флори. Як приклад можна привести аденовіруси, віруси грипу, парагрипу і так далі. Значно рідше специфічні запальні зміни в міокарді бувають обумовлені бактеріальною флорою, наприклад, стрептококами або стафілококами.
Залежно від того, в які терміни сформувалося запалення міокарда, виділяють ранню і пізню форми інфекційно-алергічного міокардиту. Рання форма має місце в тому випадку, якщо запальний процес в серцевому м'язі розвинувся відразу після того, як була перенесена гостра інфекції або загострилося хронічне інфекційне захворювання. При пізній формі характерні зміни в міокарді формуються через кілька тижнів.
Провідна роль у патогенезі даного запалення відводиться антікардіальних антитіл, які утворюються у відповідь на проникнення в організм інфекційної флори. Відзначається прикріплення імунних комплексів до міокарда. Паралельно відбувається вивільнення БАР, за рахунок яких стінка судин стає більш проникною, наростає набряк і виникають пошкодження, які мають як внутрішньоклітинний, так і позаклітинний характер.
Запалення при інфекційно-алергічному міокардиті може протікати в легкому, середньотяжкому або важкому варіантах. При легкому варіанті клінічні прояви якщо й присутні, то виражені вкрай слабо. Середньотяжкі варіант супроводжується більш яскравими ознаками. Важкий варіант встановлюється при розвитку будь-яких ускладнень.
Симптоми при інфекційно-алергічному міокардиті
Симптоми, що виникають при інфекційно-алергічному міокардиті, у кожного конкретного пацієнта можуть значно відрізнятися. Як ми вже сказали, іноді це захворювання і зовсім не супроводжується чіткими клінічними проявами. У більшості випадків даний патологічний процес маніфестує з помірного інтоксикаційного синдрому. Пацієнт пред'являє скарги на підвищення температури тіла до субфебрильних значень, швидку стомлюваність, м'язові і суглобові болі.
Основним симптомом при інфекційно-алергічному міокардиті, який зустрічається практично у вісімдесяти відсотків людей, є біль в області серця. Больовий синдром має ниючий або стискаючий характер і не залежить від фізичних навантажень. Також в більшості випадків виникають скарги на напади задишки. Близько сорока відсотків пацієнтів вказують на відчуття серцебиття.
Важливим клінічною ознакою при такому патологічному процесі є проблеми з серцевим ритмом. Найчастіше вони представлені тахікардією, проте іноді може відзначатися і брадикардія. Нерідко в ході обстеження виявляється помірне зниження артеріального тиску. Симптоми, які вказують на розвиток серцевої недостатності, можуть приєднуватися лише при тяжкому перебігу цього захворювання. В інших же випадках вони відсутні.
Діагностика та лікування хвороби
Діагностика цієї хвороби починається з загального та біохімічного аналізів крові. В обов'язковому порядку проводиться імунологічне дослідження. З інструментальних методів провідна роль відводиться електрокардіографії, рентгенографії, а також ехокардіографії. Паралельно необхідно направити свою увагу на виявлення інфекційних вогнищ в організмі.
Лікування при такому запаленні починається з етіотропної терапії. Вона включає в себе противірусні або антибактеріальні засоби. Додатково призначаються антигістамінні препарати і нестероїдні протизапальні засоби, а також симптоматична терапія.
Профілактика розвитку інфекційно-алергічного міокардиту
Єдиним можливим способом профілактики є попередження зараження різними інфекціями.
Тест на виявлення ризику гіпертонії Чи знаєте ви про те, яке у вас артеріальний тиск? Але ж воно є одним з головних показників стану здоров'я. Ми пропонуємо пройти маленький тест, який дозволить вам визначитися з цим питанням і розібратися з тим, що слід зробити для підтримки АТ в нормі.
Використано фотоматеріали Shutterstock
- Міокардити / Скворцов В.В., Тумаренко А.В., Одинцов В.В., Орлов О.В., Скворцова Є.М. // Російський кардіологічний журнал. — 2009. — Т. 14 №1. — c. 87-96