Різні суміші для ентерального харчування: історія і сучасність

Суміші для лікувального харчування: як вибрати потрібну?

зміст
  • Історія створення ентерального харчування: від яєць з вином до космічних технологій
  • Сучасні види склади в раціоні харчування пацієнтів: від хімусу до молекулярних ланцюжків
  • Спеціальні суміші при патологіях внутрішніх органів, хвороби Крона

Суміші-замінники природного харчування пацієнтів застосовуються людством дуже давно. Вони пройшли стадії змішування рідких і подрібнення твердих продуктів, залучення високих технологій для виділення молекулярних ланцюжків і створення унікальних продуктів для пацієнтів з конкретним діагнозом, як, наприклад, склади для пацієнтів з хворобою Крона. Лікувальні суміші застосовуються сьогодні і в терапії, і в профілактиці різних захворювань як частина раціону харчування. MedAboutMe розповідає про історію сумішей, їх відмінностях та вплив на організм.

Історія створення ентерального харчування: від яєць з вином до космічних технологій

История создания энтерального питания: от яиц с вином до космических технологий

Вперше харчування через гнучку трубку-зонд запропонував ввести в лікарську практику Джон Хантер. У 1793 році найбільш підходящими, на його думку, продуктами для наповнення шлунку пацієнта були суміші сирих яєць і цукру з водою, молоком або вином, в залежності від захворювання та віку хворого. З розвитком теорії в складі наступних сумішей з'являлися бульйони, кисломолочні продукти, проте аж до наукових відкриттів в біохімічних процесах обміну речовин і травлення ХХ століття все суміші складалися з готових продуктів, а не з поєднання мікроелементів і нутрієнтів. Так, в СРСР довгий час застосовували «суміш по Спасокукоцький».

Склад, винайдений хірургом Сергієм Івановичем Спасокукоцький (1878-1943), вводився в процесі операції в тонку кишку і подавався в період реабілітації в неї ж через трубку. Суміш включала 40 мл спирту, 2 сирих яйця, 400 мл молока, масло, щіпку сіль і 50 г цукру. Така суміш вводилася при важких операціях на органах шлунково-кишкового тракту і дозволяла значно знизити відсоток постоперационного шоку і смертності пацієнтів.

Склад С. І. Спасокукоцького використовувався і після його смерті, в тому числі і для порятунку життя пораненим під час Другої світової війни.

Однією з перших сумішей, в якій використовувалися базові інгредієнти, що застосовуються до цих пір, став Нутрамиген, його розробили для харчування малюків з алергією на коров'ячий білок. До 60-х років минулого століття суміші стали активно використовуватися для харчування пацієнтів, не здатних приймати звичайну їжу. Свою роль в розвитку замінників зіграла і космічна індустрія: для перших космонавтів розроблялися мономерні (елементні) дієти з подачею окремо білків, жирів і вуглеводів. А концентровані багатокомпонентні живильні суміші стали з'являтися в кінці 1960-х років.

Однак наступне десятиліття пройшло під знаком внутрішньовенного харчування пацієнтів через дослідження, що довело недостатність харчування пацієнтів стаціонару. А ще одне дослідження на початку 1980-х довело зворотну ситуацію: внутрішньовенного надходження розчинів для одужання явно недостатньо. І нова ера ентерального харчування почалася з девізу «Якщо є кишка — треба її використовувати».

Сучасні види склади в раціоні харчування пацієнтів: від хімусу до молекулярних ланцюжків

Серед сумішей для ентерального харчування сьогодні виділяють ті, які необхідно подавати через зонд, і склади, які придатні і для парентерального введення, і для сіппінга (пиття по краплях самостійно, через рот, як звичайний напій).

Існуючі суміші поділяють на дві основні групи:

  • подрібнені суміші з натуральних продуктів, хімічний склад яких повністю складно визначити;
  • хімічно певні суміші, що відповідають заданим параметрам за кількістю кожного інгредієнта.

До першої групи, наприклад, відносять дієту №15 в протертому варіанті, а також суміш Нутріхім, розроблену групою під керівництвом Л. Н. Костюченко. Виготовлена ​​з натуральних сублімованих продуктів, така суміш імітує химус — полужидкое вміст здорового шлунка, що складається з напівперевареною їжі, шлункового соку, жовчі, секрету залоз.

Другу групу поділяють на модулі (монокомпонентні суміші, тільки жирові, тільки білкові і т. Д.), Хімічну імітацію хімусу, стандартні і спеціальні живильні суміші.

Саме стандартні суміші протягом декількох століть намагалися імітувати змішанням різних продуктів гастроентерологи і хірурги. У сучасних варіантах містяться всі поживні речовини відповідно до добовими потребами здорової людини при стандартному раціоні харчування. Найбільш звичними для широкого споживача варіантами стандартної поживної суміші можна назвати замінники грудного молока: в звичайних складах вони відповідають потребам здорового немовляти при дотриманні норм годування.

Спеціальні суміші при патологіях внутрішніх органів, хвороби Крона

Специальные смеси при патологиях внутренних органов, болезни Крона

Спеціалізовані суміші на основі базових компонентів — наслідок індивідуалізації підходу до терапії пацієнтів з різними діагнозами. Вони розраховані на певні види патологій: легеневу, ниркову, печінкову недостатність, діабет, критичні стани, порушення травних процесів, наприклад, при хворобі Крона, виразкових колітах і т. Д.

Необхідність правильного підбору суміші для пацієнтів — наслідок різного впливу хвороб на організм. Так, при діабеті в складі знижений кількість вуглеводів за рахунок моно- і димеризованих з'єднань і знижений глікемічний індекс харчування; при легеневій недостатності харчування повинно включати підвищену кількість жирів в суміші, що дозволяє збільшити дихальний коефіцієнт. Ниркові патології вимагають сумішей високої щільності для зменшення надходження рідини в організм.

Суміші для пацієнтів з недостатністю травлення — одні з найскладніших в розробці. Призначені в першу чергу для хворих з патологіями шлунково-кишкового тракту (пухлинні утворення, синдром подразненого кишечника, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт і т. Д.), Такі склади повинні в умовах спотвореного процесу всмоктування нутрієнтів в кишечнику не тільки надати повноцінне харчування хворому і замістити збалансований раціон харчування, але і не нашкодити, а краще — благотворно вплинути на слизову шлунка і кишечника, допомагаючи її відновленню.

При зміні кількості травних ферментів або їх активності, при розладах мікроциркуляції порушується процес трансформації полімерних з'єднань в мономери, які здатні проникати в кровотік. Тобто їжа не поділяється на базові складові і не доставляється до тканин у вигляді мікроелементів, а виходить з організму в напівпереварене вигляді.

«Космічні продукти», суміші, що складаються з мономерів, застосовувалися в 1960-1970-і роки також і як ентеральне харчування для пацієнтів з порушеннями травних функцій. Однак виявилося, що введення в порожнину шлунка чистих, «легких для засвоєння» білків, жирів і вуглеводів, не прискорює, а знижує темпи абсорбції харчування в кишечнику через високу осмолярності.

Сучасні суміші розробляються на основі робіт академіка А. М. Уголєва, який відкрив мембранну схему травлення в 1958 році і став засновником сучасної школи гастроентерологів. Він відкрив і підтвердив експериментально положення, що всмоктування мономерних сполук швидше здійснюється з олігополімеров. Саме цей принцип застосовується сьогодні в поліолігомерних сумішах.

Спеціальні суміші для харчування пацієнтів з порушеннями травлення призначені не тільки для хворих з проблемами шлунково-кишкового тракту. Так, суміш Пептамен (Нестле) використовується для корекції стану пацієнтів з поліорганними патологіями, вираженими порушеннями серцевої діяльності, при онкологічних захворюваннях. Важливою особливістю суміші є склад білка — це гідролізований білок молочної сироватки з унікальним розподілом пептидів. Сироватка — джерело розгалужених амінокислот (валіну, ізоміціна, лейцину), благотворно впливають на загальний метаболізм. Лейцин стимулює внутрішній синтез білка і допомагає відновленню після хірургічних втручань, тяжких травм, фізичних і емоційних навантажень.

Для лікувальних сумішей важливий не тільки показник кількості інгредієнтів, а й їх якісні характеристики. Хвороба — завжди стресовий фактор для організму, і в правильному лікувальному харчуванні повинні бути присутніми переважно повільні вуглеводи, які стримують гипергликемию. Не менш важливим є жировий склад поживних сумішей: перевагу слід віддавати варіантам, що містить омега-3 жирні кислоти і среднецепочечние тріглецеріди, так як вони зменшують жирову мальабсорбцію і нормалізують швидкість евакуації їжі зі шлунка, знижуючи ймовірність спазмів і диспепсії.

При виборі суміші необхідно враховувати вітамінно-мінеральні показники складу, а також наявність харчових волокон, здатних надавати нормалізує і стимулюючий вплив на зростання корисної кишкової мікрофлори.

І ще один важливий фактор: смак ентеральної суміші. При можливості перорального застосування лікувального харчування він стає одним з головних чинників для пацієнта, особливо в дитячому віці. Хвороба Крона, синдром подразненого кишечника сьогодні все частіше реєструються в дитячому віці. Ппредпочтенія маленьких пацієнтів змушують виробників сумішей враховувати не тільки користь, але і смакові якості складів. Частина сумішей, що виготовляються сьогодні для лікування дорослих і дітей, призначена не тільки для зондового годування, але може вживатися як напій, що включається в раціон харчування з метою терапії або профілактики.

висновок

Сучасні лікувальні суміші пропонують великий вибір варіантів. Пройшовши довгий шлях від застосування «гоголя-моголя» до винаходу високоадаптованими спеціалізованих складів, лікувальні суміші стають не тільки важливою частиною лікування різних захворювань, але і здатні застосовуватися в якості монотерапії, особливо у пацієнтів з порушеннями травних процесів. При правильному виборі суміші вона може замінювати терапію глюкокортикостероїдами при хворобі Крона або значно покращувати стан хворих при різних патологіях і захворюваннях.

пройдіть тест

Тест: ти і твоє здоров'я

Тест: ти і твоє здоров'я Пройди тест і дізнайся наскільки цінно для тебе твоє здоров'я.

Оставить комментарий