Що впливає на результати аналізів: міфи і реальність | zdoroya.gorsad.com.ua

Лабораторний аналіз — це серйозно

Результати аналізів дають можливість лікарю поставити точний діагноз і контролювати адекватність лікування.

Міф про те, що є «очевидні» захворювання, при яких аналізи не потрібні, небезпечний для здоров'я пацієнта!

В реальності лікарі, навіть з великим досвідом роботи, неодмінно стикаються з випадками важкою постановки діагнозу і підбору лікування, тому що організм людини — складна жива індивідуальна система, і зрозуміти, як в ній буде проявлятися те чи інше захворювання, без об'єктивних даних аналізів неможливо. А адже саме точний діагноз і адекватне лікування лежать в основі успішної боротьби із захворюванням. Ось чому правильне виконання аналізів має значення, як для лікаря, так і для пацієнта.

В клінічній лабораторній діагностиці існує спеціальний розділ, присвячений проблемі правильного виконання аналізів. У ньому послідовно описані етапи виконання аналізів:

• правильна підготовка пацієнта перед взяттям аналізу,
• правильний забір матеріалу для аналізу,
• правильна транспортування і зберігання матеріалу для аналізу,
• правильне виконання самого аналізу безпосередньо в умовах лабораторії,
• правильна розшифровка отриманих даних.
• Помилка в будь-якій ланці цієї довгому ланцюгу неминуче призведе до спотворення результатів аналізів.

Людині властиво помилятися

На жаль, фактом, а не міфом, в роботі клінічних лабораторій залишається «людський фактор» походження помилок. Забір матеріалу в пробірку без спеціального консерванту, ненормований зберігання, плутанина пробірок пацієнтів, нестача кваліфікованих фахівців — все це негативно позначається на результатах аналізів. У великих лабораторіях, через які проходять десятки тисяч проб в день, багато етапів лабораторної діагностики автоматизовані. У них «людський фактор» зводиться до мінімуму. Це руйнує міф про те, що з великою кількістю аналізованого матеріалу завжди буде пов'язане більшу кількість помилок.

наука інтерпретації

Для мінімізації кількості помилок і породжених ними питань існує ціла система, спрямована на виконання «правильного аналізу». Фахівцями лабораторної діагностики та фахівцями інших спеціальностей фактично для кожного методу розроблені інструкції, коли і як правильно проводити забір біологічного матеріалу:

1. Проведено спеціальні лабораторні дослідження, спрямовані на вивчення способів зберігання біологічного матеріалу перед тим, як він безпосередньо потрапляє до лікаря-лаборанта або безпосередньо в автоматичний біохімічний аналізатор.
2. Вивчено температурний режим, при якому максимально можуть зберігатися без зміни аналізованих параметрів сироватка крові, сеча, вміст на бактеріологічне дослідження, зразки калу.
3. Вивчено і рекомендовані температурні режими заморожування біологічних зразків для відправлення аналізів на інший день або в іншу лабораторію. Прикладом необхідності дотримання правильного температурного режиму зберігання зразків крові може служити широко визначається в клінічній практиці фермент лактатдегидрогеназа. Так, зберігання сироватки крові в холодильнику при температурі від +4 до -20 вже робить її непридатною для аналізу через зміни активності ферменту.
4. Кращу схоронність біологічного матеріалу забезпечують спеціальні вакуумні пробірки для забору крові, пробірки з різного роду консервантами, спеціальні пробірки для мікробіологічних досліджень, спеціальний лабораторний посуд для збору сечі та іншого біологічного матеріалу.
5. Розроблено спосіб контролю вступників пробірок за допомогою штрих-кодування, що зменшує помилки при реєстрації проби, що призводять до порушення зв'язку «вид аналізу — пацієнт».
6. Підвищується чутливість методів, проводяться консультації з ознайомлення з нової медичної лабораторної технікою і методами аналізів.
7. Крім того, держава контролює можливість займатися лабораторної практики, проводячи сертифікацію і акредитацію лабораторій.

Головні помилки пацієнта

Найпоширеніший міф — це думка про те, що правильність результатів аналізу залежить виключно від якості роботи спеціалістів. Висока кваліфікація медичних фахівців, без сумнівів, є гарантією мінімізації помилок при виконанні і розшифровці лабораторних аналізів. Однак факти свідчать про те, що на самому першому етапі підготовки пацієнта до забору біологічного матеріалу на результати аналізу, в першу чергу, вплине не кваліфікація фахівця, а порушення пацієнтом інструкцій лікаря і медсестри.

• голод

Класичний приклад: звичайний аналіз на глюкозу. Виконання цього аналізу не натщесерце часто призводить до завищених результатів і, відповідно, до постановки неправильного діагнозу — цукровий діабет. Іншим аналізом, результат якого часто викликає сумнів, є аналіз на холестерин. В цьому випадку пацієнти часто не дотримуються режим нічного голодування, тому кров також забирати не натщесерце.

• правильне положення

Деякі аналізи повинні братися в певному положенні — лежачи і в спокої, що теж не завжди можна досягти.

• час

На результати ряду аналізів впливає час доби. Наприклад, найбільш висока концентрація сечової кислоти в крові виявляється в ранкові години і протягом дня коливання її змісту можуть становити від + 50% до -60%. Для кальцію коливання протягом дня можуть становити 80%: від максимальних значень о 8 годині вечора до мінімальних — в 3години ранку. Слід враховувати, що вміст кальцію зменшується при захворюванні, про який пацієнти часто не схильні говорити лікаря — алкоголізм. Окремі гормони викидаються в кров в різних кількостях в різний час доби, тобто мають циркадні ритми. Норми в бланках аналізів в таких випадках змінюються в залежності від того, коли була взята кров. Якщо пацієнт зацікавлений у достовірності результатів, він повинен точно дотримуватися час збору матеріалу для аналізу, призначене лікарем.

• ліки

Істотний вплив на результати деяких аналізів надає прийом певних лікарських препаратів. Щоб правильно інтерпретувати результати таких аналізів, лікар повинен отримати повну інформацію про те, які лікарські препарати приймає пацієнт. Крім того, такі часто приймаються кошти, як кофеїн, етанол, глюкоза, леводопа, оральні контрацептиви, резерпін та інші, можуть змінювати результати деяких аналізів: зокрема, можуть призводити до підвищення вмісту вільних жирних кислот в крові. Оскільки в ряді наукових досліджень було показано, що збільшення вмісту жирних кислот в крові асоційоване з підвищенням ризику раптової смерті, то перш, ніж інтерпретувати аналіз на вміст вільних жирних кислот в крові, необхідно з'ясувати, чи брав пацієнт речовини, які спотворюють результати цього аналізу.

• Біологічно активні добавки

Певні труднощі для правильної інтерпретації результатів аналізу створює включення в раціон харчування пацієнтів біологічно активних добавок, так званих БАД, покликаних «вилікувати хворого від усіх недуг». Навіть в інструкціях до БАД, що випускаються відомими виробниками, серед зазначених компонентів не завжди можна виокремити основну діючу речовину. Що стосується значної кількості БАД з невідомим вмістом, то велика ймовірність змісту в них речовин, механізм дії яких не вивчений. Одночасний, часто малоконтрольованої прийом БАД і вітамінних комплексів (часто містять речовини, вже присутні в БАД) призводить до передозування, що також може негативно відбитися на результатах аналізів.

Зневажливе ставлення пацієнта до дотримання правил підготовки до забору матеріалу для аналізу призводить до зайвої відвідування лікаря, до роздумів, як пацієнта, так і лікаря, на тему «я отримав не те, що очікував» або «це не мій аналіз» і, в кінцевому підсумку, до перездачі аналізу.

небезпека псевдодіагнози

Особлива проблема — отримання хибнопозитивних результатів при правильному виконанні аналізу (хибнопозитивний результат — це підтвердження наявності захворювання при його реальній відсутності). До кінця природа таких явищ не вивчена. У таких випадках проводять підтверджуючі тести, але і вони можуть знову показати хибнопозитивний результат. Наприклад, у ряду пацієнтів виходить хибнопозитивний результат на сифіліс. Така ситуація іноді виникає при вагітності, онкологічних захворюваннях, туберкульозі, цукровому діабеті, аутоімунних захворюваннях, вірусних гепатитах, подагрі, після вакцинації.

Здатність відрізняти міфи від фактів в уявленні про те, що може вплинути на результати аналізу, корисна, перш за все, для пацієнта. Розуміння того, що він сам і першим задає правильний або неправильний крок діагностики, можливо, кілька підвищить відповідальність людей за власне здоров'я.

Михайло Голубєв, доктор медичних наук, фахівець з лабораторної діагностики